C G
Повнолуння в небі, сяє луна,
C G
І сміється, і зітхає вона,
C G
А я виходжу серед ночі на балкон,
F C F G C
Беру до рук акордеон. На душі давно шкребуть коти, ти!
Навкруги такая тиша, аж до глупоти,
Щоб всім порушити безрадісний звичай,
Я заспіваю колискову для всіх:
"Засинай, баю-бай!"
Сплять давно всі люди солодким сном,
Сплять метро, трамваї, спить гастроном.
Я хочу, щоб вони забули про сон,
Щоб чули мій акордеон!
Щоб всі прокинулись, бо вже давно пора, ура!
Як можна спати аж до самого утра?
Щоб всім порушити безрадісний звичай,
Я заспіваю колискову для всіх:
"Засинай, баю-бай!"
Нехай лунає спів мій голосно вночі, апчхи!
Нехай не сплять зі мною галки та грачі,
Щоб нам порушити нічний звичай,
Я заспіваю колискову для всіх:
"Засинай, баю-бай!"
